Темы

Показ дописів із міткою природа. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою природа. Показати всі дописи

четвер, 1 липня 2021 р.

Июньские видео 2021 года - Вторая половина

Лето-лето. Июнь. Работа. Выходные. Грозы. Радуги. Полнолуние. Водопад. Болото.

Было жарко, но наконец-то были сняты некоторые ограничения связанные с пандемией.



 
Будь со мной!

 

 

суботу, 19 червня 2021 р.

Июньские видео 2021 года - Первая половина

Июнь был приятным, хотя и дальше изолированным. Работали вдвоём в homeoffice. Смогли вдвоём съездить к родителям мужа. Разрешили встречи более 1 человека из разных домохозяйств. Мы получили первую прививку и начали планировать отпуск в Эстонию в августе. Мой шеф спланировал первый корпоратив на июль за столиками возле одного ресторана. Пандемические цифры падают, уже в Германии менее 50 человек на 100 000 заболевают ежедневно ковидом. Умирает по стране ежедневно около 100 человек - это в 10 раз меньше, чем в январе. Надежда на нормальность - это наверное девиз сегодняшнего дня. 

Об этом и мои видео на YouTube:







(


Будь со мной!



суботу, 1 травня 2021 р.

Апрельские видео 2021 года - Вторая половина

Во второй половине месяца апреля я решилась всё же на канале показать себя, одну из церквей нашего города, страну Балконию, уже порядком надоевшую кухню, а так же местность где мы делали прогулки с полной панорамой Альп.

 

 

 

 

Благодарю всех кто заглянул. Всем привет! Оставайтесь здоровы и будьте просто рядом. Наташа.

суботу, 17 квітня 2021 р.

Апрельские видео 2021 года - Первая половина

Поздравляю всех с 1-ым Мая и с Пасхой, которая в этом году выпадает на воскресенье 2-го Мая. Весеннего настроения и удач в жизни!

Небольшой обзор моих видео за первую половину апреля 2021 года: 

 

 


 

 

 

 

Буду рада вашему визиту на мой канал! Наташа.

четвер, 26 грудня 2019 р.

Вайзенсеє

Рік майже закінчився. Пройшов останній робочий день. Відсвяткувались всі корпоративні вечірки. Нарешті можна виспатися зранку і згадати ті моменти року, які не попали за недостачею часу у блог. Остання перерва перед різдвяними днями в роботі була на жовтневі свята. Ми давно мріяли побувати у Австрії на одному озері з назвою Вайзенсеє (Weißensee), але ж завжди була якась проблема знайти ночівлю: всі можливості були завжди заброньовані. Що ж це за таке туристичне місце, що туди не попасти? Вже дорога навіювала на філософськи думки.
Ранок зустрічав нас туманами, які висіли білою ватою над водою, але ж вже через годину-другу все розвиднювалось і починався сонячний день.

 
Перша прогулянка вздовж озера визвала багато емоцій побутового характеру. Кожний будинок облаштован для гостей. Три населені пункти знаходяться на пагорбі, всі мають вигляд на воду. І у кожного є свій приватний пляж і пристанок. У маленькому човневому гаражі дві байдарки, весла, лежаки. Все що треба. Це нічого, що ми приїхали у жовтні, нам вручили ключи і будь-ласка, люди, продовжуйте літо якщо маєте на це настрій. Я бачу у світі багато довіри, а там вона була нескінчаєма.
Згадався мені і трьох колісний безкоштовний електро велосипед біля супермаркету. Купив продукти, загрузив у кошик поперед велика, довіз до апартаменту - відвези і постав велосипед знову при вході у супермаркет. Ходили ми по вулицях і дивувались дрібницям.
А потім вечір таємничо спустив тінь на узбережжя і настала ніч.
Наступні два дні ми мандрували пішки і на човні. Дороги були небезпечні.
І вода була внизу метрів з 400, і під ноги треба було дивитися.

Люди там не тільки живуть туристичним життям, вони ще не забули своє коріння: рибальство та сільсько-господарські вміння.

Ми були у цьому місці майже у останні дні сезону. Зачинялися до зими всі ресторани, бутики,  маленький супермаркет і єдина пекарня, про яку є приємна згадка. В усіх трьох селах був так званий пекарській сервіс. У кожній хаті, готелі, апартаменті стояла поличка на якій були розташовані кошики з списком булочок. Замовляючи випічку на сніданок, гості ставили гачок і кількість. З 6 годин ранку пекар заїжджав в усі домівки і клав у кошик замовлення прикривши кухонним рушником з льону. Розплачувались на прикінці відпочинку у хазяїв в яких ночували. Ми ще кожний день купляли у того пекаря собі шматок тортика, усолоджуючи наше життя. Від австрійської кондитерської продукції не можливо відмовитись.
Гуляючи по альпійських просторах бачили диких тварин і розворочені бджолині дикі вулики. Пофарбовані осінніми кольорами дерева, зачинені на зиму дерев‘яні хліва.
Ми кілька разів піднімалися на гору навпроти, тому що підйомник був для нас безкоштовним. Зачаровував вид озера і з іншого боку, кололо у серці коли бачили вироблені дерева майже до словенського кордону. Геть веселка не могла позитивно сприяти похмуристі цього видовища.

29 вересня 2017, з добрим прибутком закінчився сезон, а потім 10 хвилинний вітер повалив ліс, за ці 10 хвилин кожний двір загубив приблизно 30 тисяч євро.
Це ще один куточок світу де приємно знаходитись і хочеться повернутись знову і знову.